Нове харчування згідно 305 Постанови 
З 1 січня 2022 року вступила у дію постанова Кабміну №305 «Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку».
За новими нормами харчування стало більш здоровим та кориснішим. Основними змінами у меню для дошкільнят є зменшення кількості цукру та солі у їжі, збільшення овочів і фруктів, зменшення вживання хлібобулочних виробів (пшеничний замінили цільнозерновим) та картоплі. Червоне м’ясо в більшості замінили на птицю (курятину), збільшили кількість риби, круп, зменшилось споживання масла. Заборонена їжа з консервантами, зокрема йогурти мають бути без наповнювачів та барвників, частково обмежили вживання чаїв, соків, какао. Згідно з новими нормами, більшість страв тушкуються або готуються у духових шафах, менше – смажаться.
Оновлене меню розробили на 4 тижні, протягом цього періоду жодна страва не повторюється. На підставі цього меню щодня медсестра складає меню-розклад, в якому зазначається повна назва страв, кількість порцій, кількість продуктів на одну та загалом на всіх дітей. Також медсестра підраховує кількість калорій у страві та виписує в окрему графу можливі алергени.
Дошкільнята, які мають хороший апетит, їдять із задоволенням. Хоча страви в основному не знайомі дітям, все ж вони смачні, а головне, корисні. Найбільше дітям до вподоби сирні запіканки, м’ясні страви, котлети. А от салати і овочі ще треба припрошувати, тому в ігровій формі дітям розповідають про користь і необхідність вживання цих продуктів.
Поширюючи знання дітей про те, яка їжа є корисною, а яка – шкідливою, вихователі проводять заняття “Здорове харчування”, бесіди “Щоб здоровими зростати, корисну їжу треба споживати”. Діти ознайомлюються з пірамідою здорового харчування, дізнаються, що є список продуктів, які входять до основи здорового раціону. В основі містяться продукти, які радять вживати постійно, а на вершині – які варто уникати. На музичних заняттях вивчаємо пісні про овочі і фрукти, використовуючи театр “тантамарески”, формуємо елементарне уявлення, про те, що овочі і фрукти багаті на вітаміни, які є важливими для фізичного розвитку, росту. У вечірні години переглядаємо навчальні відео “Мудрі казки тітоньки Сови”, граємо у дидактичні ігри “Чарівна паличка”, “Впізнай за смаком”, “Корисне-шкідливе” (дітки розповідають про свої харчові уподобання). Також проводиться робота з батьками: надаються, поради, проводяться бесіди, консультації.
Зі змінами у харчуванні значно збільшилось навантаження на працівників харчоблоку, де працюють два кухарі. Зокрема збільшилась кількість овочевих страв, які потребують додаткової підготовки. Суттєве навантаження зросло на сніданок: якщо раніше у меню були каші з молоком і хліб з маслом, то тепер меню стало дуже різноманітним і затрачається більше часу для приготування гарніру, каші, суфле.
Для приготування їжі на кухні є шестикомфорочна електрична плита з духовою шафою, окрема духова шафа, потужна електром’ясорубка, а також інший кухонний інвентар. Зберігаються продукти у двох холодильниках та морозильній камері. Зі зміною меню був придбаний міксер та блендер, які так необхідні для приготування соусів, мусів, крем-супів тощо.
В основі ж реформи у харчуванні лежить культура споживання якісної та здорової їжі. Велика відповідальність лежить і на батьках, які мають дітям пояснювати, яка їжа є здоровою, і привчати їх і вдома до корисного харчування.
Меню для дітей у закладі дошкільної освіти
У закладі дошкільної освіти складається одне загальне меню для дітей у віці від 3 до 7 років.
Сезонність харчування відрізняє лише те, що у літньо-осінній період мають давати дітям більше
овочів та фруктів, а у зимово-весняну пору – соки та фрукти. При складанні меню робітники у ЗДО враховують:
• Добовий набір продуктів 
• Об’єм порцій
• Час приготування страв
• Норми заміни продуктів під час приготування страв
• Норми втрати при холодній та тепловій обробц
• Данні про хімічний склад продуктів та страв.
При складанні денного раціону, по-перше, піклуються про наявність у ньому головного будівельного матеріалу – білку. Джерело білку тваринного походження – м'ясо, риба, яйце, молоко та молочні продукти. З рослинних продуктів багаті на білок бобові, деякі крупи (гречана, вівсяна, пшоняна) та хліб. Більшу частину жирів у добовому раціоні дитини повинні представляти жири тваринного походження. Вони розміщуються у вершковому маслі, вершках, сметані. Загальна кількість рослинних жирів (кукурудзяна, сонячна та оливкова олія) складає не менш 15-20 % від його загальної кількості у добовому раціоні дитини. Рафіновані джерела вуглеводів – цукор, варення, мед, кондитерські вироби – менш корисні для дитини. Більшу частину добової потреби малюка у вуглеводах потрібно задовольняти за рахунок круп, хліба, макаронних виробів та найважливішим – овочів та фруктів. Останні мають ще й важливі для дитячого організму вітаміни, мінеральні солі, мікроелементи. Крім того, у овочах та фруктах є пектини, харчові волокна, клітчата, які благодійно впливають на процеси перетравлювання їжі. Масла та ароматичні речовини багатьох фруктів виробляють шлунковий сік та підсилюють апетит. Вони корисні дітям з занизьким апетитом. Необхідно також додавати у меню цибулю та часник. Деякі продукти дитина може вживати кожного дня – це молоко, масло, хліб, цукор, овочі та фрукти, м'ясо. Яйце можна давати через день, сир кисломолочний – через два дні. А ось рибу – два рази на тиждень. У меню на кожний день не повинні повторюватися страви, східні по складу. Дітям також дуже корисно починати приймати їжу з салатів з сирих овочів чи кислих фруктів, які стимулюють виробку шлункового соку та підвищує апетит. Ще однією обов’язковою умовою при складанні меню є виконання вимог санітарно епідеміологічної служби у відношенні продуктів та страв, які заборонено. Наприклад: ковбаса, копченості. Крім того, особиста увага звертається на стан здоров’я персоналу, працюючого на кухні у дитячому садку. Процес прийому їжі не може бути повноцінним без відповідної середи. Під час невірного підходу до процесу годування, особливо коли малюка зобов’язують їсти силою чи годують з розвагами, змовками, у нього виникає негативний рефлекс на усіляку їжу. Важливим елементом правильної організації харчування є режим приймання їжі впродовж дня, цілеспрямований розподіл продуктів, об’ємів їжі та добової калорійності між окремими її прийомами.
Специфіка організації харчування у закладі дошкільної освіти
У дитячому закладі рекомендується триразове харчування. На час проведення оздоровчих заходів в раціон 
харчування додатково додають фруктові соки, які рекомендується давати дітям з 11.00 – 11.30.
Розташування їжі за калорійністю на протязі дня повинно бути наступним: сніданок - 25%, обід - 35%, підвечірок - 20%
Норми харчування дитини на один день у віці від 3 до 7 років при триразовому харчуванні
у дитячому закладі (в грамах) рекомендовано такі:
• хліб пшеничний – 75/120 • мука пшенична – 15/25 • крупи, бобові, макаронні вироби – 30/45
• картопля – 190/210 • овочі різні – 200/230 • соки – 50/70
• сухофрукти – 10/10 • кондитерські вироби – 5/15 • цукор – 35/45
• масло вершкове – 12/21 • олія – 6/9 • яйце, шт. – 0.25/0.5
• молоко, кисломолочні продукти – 350/400 • сир кисломолочний – 35/45
• м'ясо та м’ясопродукти – 60/100 • риба та рибні продукти – 20/45 • сметана – 5/10
• сир твердий – 3/5 • чай – 0,2 • кава злакова – 1 / 4
• сіль – 2/5 • дріжджі – 1/1 • лаврове листя – 0,05/0,1
Згідно до Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах, рекомендується ретельно підбирати продукти та страви на кожний прийом їжі. Так, якщо на обід подається розсольник, овочеві супи чи борщ, то на друге слід подати гарнір з круп, макаронних виробів, комбінований гарнір, а також салат з овочів чи овочі. У тому разі, якщо на перше готують круп’яні супи, то на друге рекомендовано дати на гарнір овочеві страви. Наводимо приблизний об’єм окремих видів їжі для дітей від 2 до 5 років ( у грамах):
Каші чи овочеві страви на сніданок чи на підвечірок – 150-180
• Кава, чай, какао – 150-180
• Супи, бульйони – 160-200
• М’ясні чи рибні страви – 60-80
• Компоти, киселі – 120-150
• Гарніри комбіновані – 100-130
• Фрукти, соки – 50-70
• Салати з свіжих фруктів та овочів – 40-50
• Хліб пшеничний (на весь день) – 75/120
Усі продукти харчування, які потрапляють до дошкільного закладу, повинні мати відповідність до умов державних стандартів та супроводжуватися документацією (накладні, сертифікати) з висновками щодо їх якості, терміну реалізації, кількості.
З метою забезпечення безпеки харчової продукції наказом по ЗДО №4 від 20.09.2019 №68 "Про впровадження системи аналізу небезпечних чинників та критичних точок контролю ( НАССР)" на принципах ситеми управління безпечністю харчових продуктів введено постійно діючі процедури: ідентифікуються, оцінюються та контролюються небезпечні фактори, що є визначальними для безпечності харчових продуктів. Головним завданням системи (НАССР) в ЗДО є аналіз небезпек і проведення поетапного контролю за етапами приготування страв і продуктів харчування, починаючи від прийому продуктів комірником і до моменту видачі готової продукції.
Найбільш небезпечними у відношенні виникнення харчових отруєнь є вироби з м’ясного фаршу та риби. У зв’язку з чим ці вироби (котлети, тефтелі, зрази, битки) повинні підлягати тепловій обробці в два етапи: смаження на плиті тривалістю 10 хвилин, після цього - обробка у духовій шафі 10 хвилин при температурі 220-250 градусів. Таким же чином повинні виготовлятися сирники, смажена риба шматочками, печінка. Салати та вінегрети також потребують строгого виконання санітарних та технологічних вимог, тому їх заправляють тільки перед видачею.
Неможливо виготовлення у дошкільних закладах студенів, м’ясних салатів, холодних борщів, виробів під фритюром, кремів; використання сиру кисломолочного, сметани та фляжного молока без термічної обробки. Допускається використання у харчуванні дітей таких страв як млинці з м’ясом, з сиром кисломолочним, макаронів по флотські, паштетів з печінки, якщо вони виготовлені за технологією, відповідно документам Міністерства охорони здоров’я. Консерви м’ясні, рибні чи овочеві не рекомендуються в харчуванні дітей дошкільного віку. Використання їх допускається тільки як виключення при відсутності м’яса, риби, овочів і тільки після термічної обробки для приготування перших та других страв. Ковбаса варена повинна підлягати термічній обробці після розподілу на порційні шматочки.
Для заправки перших страв та соусів використовують метод пасерування у вершковому маслі та олії. Проводять пасерування у режимі тушіння , тобто: у нагрітий жир занурюють цибулю, моркву, коріння та додають бульйон чи воду (для пониження температури до 100 градусів). Загальне керівництво організації харчування дітей виконує директор закладу дошкільної освіти. Лікар контролює санітарний стан харчоблоку, умови зберігання та реалізації продуктів, меню та якість їжі, проводить санітарно-освітню роботу серед персоналу та батьків по питанням раціонального харчування. До обов’язків лікаря дитячого садка надходить відбір дітей для індивідуального та дієтичного харчування.
Медична сестра закладу дошкільної освіти складає примірне меню-розкладку, забезпечує приємність харчування у колективі та у сім’ї за рахунок рекомендацій по домашньому харчуванню, виконує контроль за якістю продуктів, виконання технології виготовлення їжі та ін. Видача готових страв дозволяється тільки після зняття проби медичним робітником (лікар, медична сестра, дієтична сестра) чи іншою відповідальною особою (вихователь, методист), якого призначає директор закладу дошкільної освіти. Головним показником правильної організації харчування дітей у закладах дошкільної освіти є гарне почуття дітей, відсутність шлунково-кишкових захворювань, низька захворюваність у дитячому колективі.